Автор:
Категорії: Здоров’я
У більшості регіонів України протягом останнього тижня продовжилося зростання новихвиявлень коронавірусута
госпіталізацій. Водночас темпи зростання незначно знизилися.
При цьому західні регіони, звідки поширилася нова хвиля, більше не є головними драйверами епідемічного процесу. Про це йдеться в дослідженні НАН України”Прогноз розвитку епідемії COVID-19 в Україні на 11–24 березня 2021 року”.
“Зокрема, Івано-Франківська область демонструє ознаки проходження піку захворюваності, хоча завантаженість медичної системи та смертність, імовірно, все ще підвищуватимуться.Смертність від
COVID-19 продовжує збільшуватись і за 2–3 тижні може досягнути пікових значень осінньої хвилі. Згідно з прогнозними обчисленнями, середня кількість нових випадків дорівнюватиме 10400 (Prophet) і
8300 (SEIR-U) протягом тижня 11–17 березня та 9900 (SEIR-U) протягом тижня 18–24 березня”, – йдеться в дослідженні.
Фото: НАН України
Згідно зістатистикою 11 березня, прогноз моделі SEIR-U на цей день збігся майже точно: виявили 9034
захворілих за прогнозованих 9331.
У НАН також констатували, що нова хвиля характеризується більшою летальністю серед виявлених випадків і важчим перебігом серед людей середнього віку, ніж було восени.
Також в Академії наук зазначали, що згідно з офіційними даними на 10 березня, середнє число людей, які одужують, продовжувало знижуватися і складало 3270 осіб на день. Середня тижнева кількість
інфікованих станом на вчора становила 7390, що приблизно на 2500 більше, ніж два тижні тому.
“Число нових випадків хвороби продовжило зростання з темпами, що приблизно відповідають його подвоєнню кожні 15-20 днів. Останнього тижня темпи зростання дещо зменшилися, що частково спричинено
додатковим вихідним днем 8 березня. Збільшується також кількість летальних випадків і кількість позитивних зразків у лабораторіях. Зокрема, на 10 березня вперше за останні півтора місяця оприлюднено
понад 200 летальних випадків на день. Позитивність тестів продемонструвала зростання з 21% до 25% за випадками хвороби та з 25% до 30% за зразками тестів на тлі незначного зростання обсягів
тестування”, – пояснили в Національній академії наук.
Кандидат біологічних наук Володимир Галицький попередив, що весняна хвиля COVID-19 буде значно вища і стрімкіша, ніж осіння, та може стати національною катастрофою, йдеться такожу повідомленні НАН. Агресивність ковіду навесні науковець пояснив сезонними
особливостями.
“Ми встановили, що весняна хвиля епідемії обумовлена сезонним відновленням експресії основного вірусного рецептора – ангіотензин-перетворюючого ензиму – з початком зростання тривалості світлового
дня. Причому велика кількість цього рецептора експресується саме епітелієм легень. Відповідно, відбувається різке (в сотні разів) зростання сприйнятливості, а легенева тканина стає основним об’єктом
вірусної атаки. Інтенсивне проведення щеплень могло б стати на заваді стрімкому розвитку епідемії в Україні. Щоб зірвати весняну хвилю захворюваності, на цей момент слід було б вакцинувати вже
близько 50-70% населення, однак темпи вакцинації у нас, на жаль, дуже невисокі”, – прокоментував науковець розвиток епідемії журналістам каналу “Київ”.
Науковець радить громадянам уникати всіх контактів, без яких можна обійтися, носити респіратори зі ступенем захисту FFP3 та захисні окуляри і за можливості вакцинуватися.
Нагадаємо, що в лютому в НАН України попередили, що подальший розвиток захворюваності в Україні буде залежати від динаміки в західних регіонах. Крім того, вчені констатували, що в Україні на тлі
відкриття шкіл збільшилась частка дітей серед виявлених хворих COVID-19. Даніпопереднього прогнозу НАНУвідрізнялися в бік зменшення від реальної кількості виявлених випадків.
До прикладу, за прогнозом на 13 лютого мали зафіксувати 3869 нових випадків (модель Prophet) або 3848 (SEIR-U), реальна кількість склала 5182.
