Автор: Тетяна Боярчук, Авторка новин
Категорії: Політика
Колишній посол Великої Британії у США лорд Пітер Мандельсон оголосив про вихід із Лейбористської партії, пояснивши це бажанням не завдавати їй подальшої репутаційної шкоди на тлі нових викриттів у справі Джеффрі Епштейна.
Про це пише ВВС.
Його ім’я знову з’явилося в оприлюднених Міністерством юстиції США документах, де йдеться про можливі фінансові перекази на загальну суму $75 тис. у 2003–2004 роках. З документів випливає, що Епштейн здійснив платежі на користь лорда Мандельсона три транзакції по $25 тис. Сам Мандельсон заперечує ці виплати, заявляючи, що не має жодних підтверджень чи спогадів про них, і наполягає на необхідності власного розслідування.
Мандельсон додав, що, поки з’ясовує ці обставини, не хоче шкодити партії, тому припиняє членство. Він також знову перепросив жінок і дівчат, які стали жертвами злочинів Епштейна, та наголосив, що все життя присвятив цінностям Лейбористської партії.
Раніше Мандельсон заявляв, що не впевнений в автентичності нових документів, але повторив свій жаль з приводу знайомства з Епштейном і підтримання з ним контактів після його засудження у 2008 році.
Лейбористський депутат Гордон Маккі заявив, що жертви Епштейна мають повне право на обурення, а рішення Мандельсона вийти з партії є правильним. Водночас Консервативна партія розкритикувала прем’єраКіра Стармераза те, що він дозволив Мандельсону піти самому, а не виключив його.
Раніше лідерка консерваторів Кемі Бейдінок закликала призупинити членство Мандельсона та розпочати розслідування його зв’язків з Епштейном. Уряд заявив, що не знав про ймовірні фінансові зв’язки.
Опубліковані документи також містять банківські виписки, електронні листи та фотографії, включно зі знімком Мандельсона в нижній білизні поруч із жінкою (її особу не встановлено). Сам Мандельсон заявив, що не пам’ятає обставин та місця зйомки.
Зазначається, що фігурування в документах не є доказом правопорушення. Окремі листи свідчать, що Мандельсон у 2009 році намагався вплинути на урядову політику щодо податку на банківські бонуси на прохання Епштейна, але він стверджує, що відображав загальну позицію фінансового сектору.
