Автор: Ірина Андрейців, редакторка відділу «Здоровʼя»
Категорії: Здоров’я
На це рішення пішли тому, що відділення реанімації та інтенсивної терапії українськихлікареньвиявилися найбільшою проблемою розвитку системи трансплантації в Україні.
Про цев інтерв’ю LB.uaрозповів керівник Директорату високотехнологічної медичної допомоги та інновацій уМОЗВасиль Стрілка.
Аби людина могла стати донором органів після своєї смерті,в неї має бути підтвердженим діагноз смерті мозку,але при цьому ще битися серце. Діагностику смерті мозку мають проводити у всіх відділеннях реанімації та інтенсивної терапії України – так каже наказ МОЗ. Але на практиці лікарні часто цього не роблять, щоб не створювати собі додаткового клопоту.
Тому МОЗ у 2021 році створило систему договорів співпраці між лікарнями, які є центрами трансплантації, і лікарнями, де потенційно можуть з’являтися донори.
Щоб центр трансплантації врятував своїх пацієнтів, які без пересадки можуть померти, і отримав оплату за це від держави, йому потрібні органи. Тому МОЗ підшвтовхує центри допомагати лікарням і вчити їх процедурі діагностики смерті мозку.
«Правила, що треба їзити по лікарнях – це наказ МОЗ. Розказувати їм про трансплантацію, історії пацієнтів, які потребують пересадок. Це пару тисяч людей. Бо інакше за якийсь адекватний період немає способу розвинути систему», – каже Стрілка.
За свої зусилля центр отримує пріортитне право на органи, якщо донор з’явиться в лікарні, з якою він уклав договір. Та якщо в системі очікування є людина, в якої екстрений статус – тобто або пересадка от-от, або помре – правило пріоритетності по договору не працює і система запропонує орган спершу їй.
