Автор: Наталка Лотоцька, редакторка новин
Категорії: Культура
В Україні стартувала друга частину проєкту “Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття”.
Проєкт реалізовується за підтримкиУкраїнського культурного фондуі спрямований на вивчення знакових періодичних видань, що
пов’язані з літературою і мистецтвом XX століття, які виходили на території України або в діаспорі за участі вихідців з України.
Усього у його межах будуть опубліковані 14 науково-популярних лонгрідів, створених експертами з різних галузей культури та мистецтва про знакові літературно-мистецькі часописи XX століття.
Рідкісні номери видань будуть оцифровані і викладені у вільний доступ.
Новинкою цьогорічного проєкту стане випуск друкованого альманаху, що поєднає лонгріди-дослідження минулого і цього років.
“У цифрову добу друковані журнали починають видаватися раритетом. З вулиць зникають кіоски з паперовою пресою, сучасні друковані часописи, особливо літературно-мистецького спрямування, в Україні
можна, на жаль, полічити на пальцях. Водночас у ХХ столітті ретранслятором тогочасних трендів, відкривачем нових імен та жанрів літератури та мистецтва, була друкована періодика. Особливо вражає їхнє
тематичне розмаїття й масштаби. Наприклад, складно повірити, але україномовний журнал про кіно й кіноіндустрію у 20-х роках минулого століття був бестселером і виходив накладом у 30 тисяч”, –
коментує проєкт співкураторка проєкту Оксана Хмельовська.
Серед журналів, які опрацюють та оцифрують цього року: «Сяйво» (1913-1914), «Театральне мистецтво» (1922-1925), «Перець» (з 1922 і до сьогодні як електронний), «Бібліологічні вісті» (1923-1931),
«Музика» (з 1923 і до сьогодні), «Нове мистецтво» (1925-1930), «Всесвіт» (1925 і до сьогодні), «Молодняк» (1927-1937), «Літературний ярмарок» (1928-1930), «Мистецтво L`Art» (1932-1936), «Назустріч»
(1934-1938), «Архітектура Радянської України» (1938-1941), «Наша культура» (1951-1953), «Нові поезії» (1959-1971).
Також, аби підкреслити важливість залучення літературної та мистецької періодики минулого до сучасних культурних процесів, українські експерти оцінять сучасний стан друкованої мистецької та
літературної періодики. Дослідження дозволять порівняти практики минулих десятиліть з теперішніми, простежити зміни у видавничих процесах й окреслити виклики, що постали перед аналоговими медіа у
добу диджиталізації, зазначено у повідомленні.
“Цікаво спостерігати, як друковані часописи, особливо, культурно-мистецького спрямування, “переживають” віяння цифрової доби і все ж залишаються на радарах культурного простору. Наприклад, журнали
“Критика”, “Українське мистецтво” та “Всесвіт”, які були засновані у час до масового розповсюдження інтернету, досі видаються у паперовому вигляді. Водночас деякі журнали переформатовуються. Як-от
“Театрально-концертний Київ”, що востаннє вийшов друком у 2018-му році, а згодом отримав грант від Українського культурного фонду на створення власного інтернет-ресурсу”, – розповів співкуратор
проєкту Олександр Мимрук.
Також у межах проєкту “Екземпляри” будуть досліджені сучасні українські зіни як явище постдиджитальної практики, закоріненої у традицію паперової періодики.
Видання «Читомо» уже опублікувало перші матеріали, створені у межах цьогорічного проєкту:
«Нові поезії» – журнал поетів без країни
Феномен «Всесвіту» в українській культурі
«Назустріч»: львівська перспектива культури 1930-х років
«Наша культура» – місячник української культури й науки в
екзилі
«Бібліологічні вісті» –
єдиний книгознавчий часопис у бурхливому морі радянської «українізації»
«Молодняк» — журнал комсомольців, скандалістів й
ударників
Нагадаємо, проєкт “Екземпляри ХХ”, що розповідає про літературно-мистецьку періодику ХХ століття,стартував торік у жовтні.
Проєкт міститься на сайтіонлайн-медіа про книги і книговидання “Читомо”і створений за підтримки
Українського культурного фонду.
