Автор: Ксенія Білаш, редакторка відділу “Культура”
Категорії: Культура
Три картини, приписані українському авангардисту Казимиру Малевичу, стали центром міжнародного скандалу.
У травні 2025 Національний музей сучасного мистецтва Румунії (MNAC) відкрив виставку «Казимир Малевич. Пережити історію». Вона представила три роботи, що їх музей позиціонував якраніше публічно не експоновані твори Казимира Малевича 1912–1916 років. Поряд з ними музей виставив 14 робіт румунських абстракціоністів з колекції MNAC.
Фото: Serioja Bocsok, MNAC Bucharestвиставка «Казимир Малевич. Пережити історію» у MNAC
“Вперше представлені після вражаючих мандрів з України до Ізраїлю, а потім до Румунії, твори Казимира Малевича 1912–1916 років знаменують перехід від кубофутуризму до витоків супрематизму — руху, заснованого Малевичем, — і відображають пошуки нової абстрактної візуальної мови, яка справила глибокий вплив на розвиток мистецтва ХХ століття. Виставка також пропонує унікальний погляд на вплив супрематизму на румунський художній ландшафт, демонструючи добірку робіт із колекції MNAC, водночас нагадуючи про складну історію цього регіону у ХХ столітті”, – йдеться вмузейному описі виставки. Кураторкою виставки виступила співробітниця MNAC Маріана Драгу (Mariana Dragu).
Спонсором виставки стала стоматологічна клініка Herăstrău – її власник, румунський бізнесмен ізраїльського походження Янів Коен (Yaniv Cohen) є також власником трьох згаданих картин. Вони були представлені на виставці під назвами «Кубофутуристична композиція» (близько 1912–1913 рр.), «Супрематична кольорова композиція» (близько 1915 р.), «Лінійний супрематизм» (близько 1916 р.) як автентичні роботи Казимира Малевича.
Фото: Serioja Bocsok, MNAC Bucharestприписана Малевичу робота «Супрематична кольорова композиція»
За словами Коена, він отримав картини у спадок від 95-річної бабусі Єви Левандо, яка, своєю чергою, отримала їх від батька, українського єврея з Одеси Бен-Ціона Левандо. Єва Левандо вивезла ці картини до Ізраїлю у 1990 році й зберігала їх під ліжком. Коен знайшов їх у 2023 році і звернувся доукраїнського мистецтвознавця Дмитра Горбачовадля аутентифікації та оцінки. Горбачов охарактеризував їх як «першокласні, музейного рівня роботи Малевича» і визначив вартість у межах 160-190 млн доларів.
Дмитро Горбачов не відповів на прохання BBC та ARTnews прокоментувати це твердження Коена.
Із критикою музейної політики MNAC та атрибуції картин виступив іншийукраїнський мистецтвознавець Костянтин Акінша. Устатті на e-fluxпід назвою “Чи нам потрібен “альтернативний” Малевич?” він вказав на ряд помилок у біографії Малевича у викладі MNAC, а також на хибне твердження музею, що три згадані картини «вижили попри радянський формалізм» (тоді як насправді навпаки, поняття «формалізм» радянська влада використовувала, щоб засуджувати модерністські експерименти і прирікати їх авторів на ув’язнення чи страту). Акінша також поставив під сумнів авторство картин і зазначив, що «думки одного літнього українського історика мистецтва недостатньо для встановлення автентичності робіт, що приписуються Малевичу, особливо за відсутності консенсусу з боку міжнародно визнаних експертів».
Фото: Serioja Bocsok, MNAC Bucharestвиставка «Казимир Малевич. Пережити історію» у MNAC
У свою чергу, музей MNAC випустив заяву, в якій назвав виставку “кураторським експериментом” та зазначив, що не претендує на визначення автентичності творів, а у рішенні виставити їх керувався “розглядом документації, наданої власником, яка включає мистецтвознавчі дослідження, матеріали щодо провенансу та технічні аналізи”.
Напрохання ARTnewsнадати повний провенанс робіт, їх власник Коен відповів відмовою і зазначив, що не може цього зробити через угоду про комерційну таємницю, підписану з “великим музеєм, зацікавленим у представленні цих робіт”. Він також зазначив, що подаватиме в суд на видання e-flux та Костянтина Акіншу за дифамацію.
Виставка фейкового авангарду в Генті: до чого тут Харків
Виставка фейкового авангарду в Генті: до чого тут Харків
